Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПОТЫКАТЬ
I. 1) (колья) потикати, постромляти (кілля);
2) потикати, поштрикати, поштирхати чим в що и по чому, поширяти чим по чому. [Поширяв ломакою по мосту, - дірок нема; тоді й переїхали (Павлогр.)].
II. Потыкать кого и на кого (говоря «ты») - потикати на кого.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОТЫКАТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ПОТЫКАТЬ