Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПОТУПЛЯТЬ
потупить (глаза, голову) спускати, спустити, понурювати, понурити, (о мн.) поспускати (очі, голову). [Вона свої спустила тихі очі (Грінч.). Галочка понурила очиці (глазки) у землю (Квітка)]. Потупленный - спущений, понурений. -ться - похнюплюватися, похнюпитися, понурюватися, понуритися. [Не дивилась і у вічі, понурилась (Борзенщ.). Ідуть обоє, похнюпились (Тесл.)].
потупить (глаза, голову) спускати, спустити, понурювати, понурити, (о мн.) поспускати (очі, голову). [Вона свої спустила тихі очі (Грінч.). Галочка понурила очиці (глазки) у землю (Квітка)]. Потупленный - спущений, понурений. -ться - похнюплюватися, похнюпитися, понурюватися, понуритися. [Не дивилась і у вічі, понурилась (Борзенщ.). Ідуть обоє, похнюпились (Тесл.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПОТУПЛЯТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ПОТУПЛЯТЬ
матиме такий вигляд: ПОТУПЛЯТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ПОТУПЛЯТЬ