Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПОТОПЛЯТЬ
потопить
1) топити, по[у]топити, затопляти, затопити, (о мн.) потопити, (всё) витопити кого, що в чому. [Дітей потоплю, і сама утоплюсь. Судна порозбивало й потопило в морі (Куліш). Хвиля човен затопила]. -пил он меня совсем! - втопив мене цілком (до решти)! Потопляемый - затоплюваний. Потопленный - по[за]топлений;
2) (заливать) затопляти, затоплювати, затопити, заливати, залити (напр. берег, луг); срв. Заливать.
потопить
1) топити, по[у]топити, затопляти, затопити, (о мн.) потопити, (всё) витопити кого, що в чому. [Дітей потоплю, і сама утоплюсь. Судна порозбивало й потопило в морі (Куліш). Хвиля човен затопила]. -пил он меня совсем! - втопив мене цілком (до решти)! Потопляемый - затоплюваний. Потопленный - по[за]топлений;
2) (заливать) затопляти, затоплювати, затопити, заливати, залити (напр. берег, луг); срв. Заливать.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПОТОПЛЯТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ПОТОПЛЯТЬ
матиме такий вигляд: ПОТОПЛЯТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ПОТОПЛЯТЬ