Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О [П]
ПОТОЛОЧЬ
1) (истолочь) потовкти, стовкти, (о мн.) потовкти;
2) (некот. время) потовкти (якийсь час). [Потовчи ще трохи];
3) (траву, хлеб на корню) потолочити, столочити, витолочити, збити (траву, хліб, пашню). Потолоченный - потовчений; по[с]толочений, витолочений. -чься - потовктися. Срв. Толочь, -ся.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОТОЛОЧЬ


матиме такий вигляд: Що таке ПОТОЛОЧЬ