Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПОТОК
потік (-току[а]), течія (-ії), струмінь (-меня[ю]), (буковин.) погій (-гою), (быстрый) бистрінь (-реня[ю]), (бурный) бурчак. [Ходить сорока коло потока та й кряче (Пісня). Вода бурхливими потоками все заливає (Крим.). Потоки сліз із очей (Крим.). Плив потік людський (Франко). Сонце течією блискучою ринуло (Самійл.)].
потік (-току[а]), течія (-ії), струмінь (-меня[ю]), (буковин.) погій (-гою), (быстрый) бистрінь (-реня[ю]), (бурный) бурчак. [Ходить сорока коло потока та й кряче (Пісня). Вода бурхливими потоками все заливає (Крим.). Потоки сліз із очей (Крим.). Плив потік людський (Франко). Сонце течією блискучою ринуло (Самійл.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПОТОК
матиме такий вигляд: Що таке ПОТОК
матиме такий вигляд: ПОТОК
матиме такий вигляд: Що таке ПОТОК