Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПОТЕЧЬ
потекти, попливти, (струёй) подзюрити. [І потече сторіками кров у синє море (Шевч.). Відро потекло. Кров попливла з тіла (Коцюб.). Глянув на перець і в його слинка потекла (Н.-Лев.)]. Реки -кут назад, прежде чем… - ріки потечуть навспак, перше ніж… Толпа -кла на площадь - юрба попли(в)ла (сунула) на майдан. Рожь -кла (из колоса) - жито почало сипатися.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОТЕЧЬ


матиме такий вигляд: Що таке ПОТЕЧЬ