ПОСТЕЛЬ
постеля постіль (-тели), постеля (-телі) (ум. постілонька); (ложе) ложе, ліжко, ліжниця. [Марусенька ходить, ясне біле ложе стеле (Макс.)]. Стлать, готовить -тель - слати, стелити (послати, постелити) постіль кому. [Хто-ж тобі постеле у дорозі та постілоньку? (Пісня)]. Вскочить с -тели - схопитися (скочити) з постелі, з ліжка. Слечь в -тель (от болезни) - злягти, залягти в (ліжко).