ПОСРЕДНИК
-ница
1) посередник, посередниця, (грубо) зведеник, зведениця. [Давай, батьку, гроші, - каже прихожий зведеник: упустимо сього коня, - другого не знайдеш такого (Кух.)]. Он был (она была) их -ком (-ницею) при этой переписке - він був (вона була) їх посередником (їх посередницею) у цьому листуванні;
2) (арбитр) посередник, арбітр (-тра). Взять кого в -ники - взяти кого за посередника (за арбітра). Мировой -ник - мировий посередник.