Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПОСОЛ
I. посо[е]л (-сла), (посланный) посланець (-нця). [По п'ять раз посли посилала, а за шостим разом сама поїхала (Чуб.)]. -сол, что мех: что в него вложишь, то и несёт - посел, як осел: що положать, те й везе. -сла ни куют, ни вяжут, а только жалуют - посланця не тнуть, не рубають. Срв. Посланец, Посланник.
II. Посол - засіл (-солу).
I. посо[е]л (-сла), (посланный) посланець (-нця). [По п'ять раз посли посилала, а за шостим разом сама поїхала (Чуб.)]. -сол, что мех: что в него вложишь, то и несёт - посел, як осел: що положать, те й везе. -сла ни куют, ни вяжут, а только жалуют - посланця не тнуть, не рубають. Срв. Посланец, Посланник.
II. Посол - засіл (-солу).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПОСОЛ
матиме такий вигляд: Що таке ПОСОЛ
матиме такий вигляд: ПОСОЛ
матиме такий вигляд: Що таке ПОСОЛ