ПОСМЕШИЩЕ
(по)сміховище, (по)сміховисько, посміх (-ху), посмішка, сміх, (всенародн.) публіка. Быть, стать -щем чьим - бути, стати, зробитися посміхом, сміхом, (по)сміховищем, (по)сміховиськом чиїм и кому, на посміховище (на посміх) здатися кому. [Ой не смійся, дівчинонько, сама сміхом будеш. Та лучче з другого посміятись, аніж самому сміховищем бути (Свидн.). На посміховище я їм здався]. Быть всеобщим -щем - людським посміхом ходити. [Пригорніть-же мене до себе, щоб я людським посміхом не ходила (Милор.)]. Делать кого -щем - посміховище, посміховисько, посмішку з кого робити, сміх собі з кого робити (чинити). [Що це він? Посмішку з мене робить (Звин.). Диявол учинив собі сміх з людей статечних (Самовид.)]. Делать себя -щем - робити з себе посміховище и т. д., смішитися. [Не смішися, мій миленький, не смішися, купи собі шаравари та й прикрийся (Грінч. III)].