Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПОСМЕТЬ
посміти, насміти, (осмелиться) насмілитися, з[на]важитися (що зробити); срв. Сметь и Осмеливаться. [Любить козак дівчиноньку, занять не посміє (Чуб.). Жінка не насміла йому того сказати].
посміти, насміти, (осмелиться) насмілитися, з[на]важитися (що зробити); срв. Сметь и Осмеливаться. [Любить козак дівчиноньку, занять не посміє (Чуб.). Жінка не насміла йому того сказати].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПОСМЕТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ПОСМЕТЬ
матиме такий вигляд: ПОСМЕТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ПОСМЕТЬ