ПОСЛУШАНИЕ
1) слухня[х'я]ність (-ости), послух (-ху), послуха, послухання, (по)слухня[х'я ]нство. [Мені бридка слухняність поневолі, - я-ж не рабиню взяв собі за жінку (Л. Укр.). А ви шануйтесь та з послуху ніколи не виходьте (Л. Укр.). Дякую тобі за цю послуху. Потіште своїм послух'янством і мене (Квітка)]. Выходить из -шания кому - відмовити послуху кому (Франко), іти проти волі кого. Оказывать неограниченное, полное -шание - безоглядно покорятися;
2) (в монастырях) послух, послухання, послушенство. [Ми пійдем до черниці на послухання (К. ЦН.). В цьому манастирі послушенство важке (Короленко)].