Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О [П]
ПОСЛУХ
1) (свидетель) послух (-ха), послухач (-ча);
2) (молва, слухи) чутка, поголоска, слава.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОСЛУХ


матиме такий вигляд: Що таке ПОСЛУХ