ПОСЕКАТЬ
-ся, посечь, -ся
1) (деревья) зрубувати, -ся, зрубати, -ся стинати, -ся, стяти, -ся, (о мн.) позрубувати, -ся, постинати, -ся; (о мясе и т. д.) сікти, -ся, посікти, -ся; (о ком) сікти, -ся, посікти, ся, рубати, -ся, порубати, -ся кого. [Той меч-самосіч і посік його на маленькі шматочки (Рудч.). Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся (Ном.)];
2) -ться (о волосах) сіктися, посіктися. [Мої довгі коси посічуться (Шевч.)];
3) см. Сечь, Пороть. Посеченный и посечённый - зрубаний, стятий.