Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПОРЫВ
1) (физический разрыв) порвання, розірвання, розрив (-иву);
2) (стремление) порив (-ву), поривання; (ветра) порив, подмух (-ху), (сильный) бурхання (-ня), бирса, хвиля. [Як набіжить бирса, то й млин повалить];
3) (душевный к чему) порив, поривання до чого. Тщетные -рывы - марні поривання, пориви. Овладевает -рыв чувства (гнева, раскаяния) - пориває чуття (гніву, каяття)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОРЫВ


матиме такий вигляд: Що таке ПОРЫВ