Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПОРУЧАТЬСЯ
поручиться ручитися, поручатися, поручитися, заручати(ся), заручити(ся) за кого и за що, у поруки ставати, стати за кого. [Хто ручиться, той мучиться. Він ручиться своїм горлом за його безпечність (Ор. Лев.). Хто-ж мені поручиться за вас? (Грінч.). А ви можете за нього заручити? Озвалась честь і заручила твердо, що буде так, або-ж за це поляжем (Куліш). Хто-ж за це заручився-б нам? (Куліш). Хто-ж нам за вас у поруки стане? (Куліш)].
поручиться ручитися, поручатися, поручитися, заручати(ся), заручити(ся) за кого и за що, у поруки ставати, стати за кого. [Хто ручиться, той мучиться. Він ручиться своїм горлом за його безпечність (Ор. Лев.). Хто-ж мені поручиться за вас? (Грінч.). А ви можете за нього заручити? Озвалась честь і заручила твердо, що буде так, або-ж за це поляжем (Куліш). Хто-ж за це заручився-б нам? (Куліш). Хто-ж нам за вас у поруки стане? (Куліш)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПОРУЧАТЬСЯ
матиме такий вигляд: Що таке ПОРУЧАТЬСЯ
матиме такий вигляд: ПОРУЧАТЬСЯ
матиме такий вигляд: Що таке ПОРУЧАТЬСЯ