ПОРОЗНЬ
(отдельно) нарізно, різно, порізно, зрізна, осібно, зосібна, окремо, зокрема, роздільно (срв. Отдельно, Особо 1); (по одиночке) поодинці и -нцю, порозницею. [Ніколи в гості не йдуть нарізно, усе вдвох (Берд.). Ми з братом нарізно живемо (Гр.). А вислухавши нарізно обох їх, зрівняємо, які у них резони (Куліш). Кожного поодинці - так усіх і побив (Звин.). Селяни почали в дикі степи порозницею втікати (Куліш)]. Каждому -рознь - кожному нарізно (зрізна, порізно, зокрема, зосібна).