ПОРОЖДАТЬ
породить
1) родити, (с)породити, зроджати и -джувати, зродити, уродити, плодити, сплодити и уплодити, виплоджувати, виплодити, (о мног.) породити, поплодити, посплоджувати, повиплоджувати кого, що. [Мене мати породила (Шевч.). Так його мати зродила (Номис). Чорт тебе сплодив (уплодив)]; срв. Родить;
2) (переносно: производить, создать) родити, зродити, плодити, сплодити, творити, витворити и утворити. [Старе письменство найдужче одбивало в собі потреби тієї вищої верстви, що його сплодила (Єфр.). Прощай, останній Римлянине, тобі товариша вже Рим не зродить (Куліш). Пантеїстичний настрій у Олеся зродив навдивовижу гарні поезії (Єфр.)]. -дать веру, надежду, сомнение - родити (зродити) віру, надію, сумнів. -ждать недоразумения, сожаления, враждебные отношения (вражду) - плодити (сплодити), родити (зродити), (вызывать) викликати (викликати) непорозуміння, жалі, ворожі відносини (ворожість). [Українці мусіли зректися свого старого історичного наймення, щоб же плодити непорозуміннів та плутанини в своїх національно-громадських стосунках (Єфр.)]. -дить из себя - вродити з себе, видати з себе. [Коли шляхетське лицарство не вродило з себе нічого кращого, як тільки Хмельниччину та Коліївщину, так чого-ж би то лицарство козацьке вродило з себе щось краще? (Куліш). Спромоглась во