ПОРОДА
1) порода, рід (р. роду), поріддя (-ддя), порідок (-дку), коліно, стан (-ну), завід (- воду), (только о животных) кодло, плід (р. плоду). [Добра порода, та лиха врода (Приказка). Звір тут кожної породи, а людей і не злічить (Самійл.). Родом кури чубаті (Номис). Чи у їх поріддя таке, що вони всі однаково нездужають (Лебед.). А це дерево вже иншого порідку (Лубен.). Ці свині хорошого кодла (Київ.)]. Корова тирольской -ды - корова тирольської породи. Есть много -род птиц - є багато пташиних порід. Эта -да людей (пренебр.) - люди цього кодла;
2) геол. - порода, формація, творення. Горная -да - гірська порода, горотвір (-твору). Первичная горная -да - первісна гірська порода, первісний горотвір. Слоистая горная -да - верствувата гірська порода. Осадочные, вулканические -ды - осадові, вулканічні поклади (породи). Нептунические -ды - нептунічні породи. Плутонические -ды - плутонічні породи.