Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПОП
піп (р. попа; ум. попик, попок (-пка), соб. попівство), батюшка, (почт.) панотець (-тця). [Наїхало попівства повен двір (Н.-Лев.)]. Быть -пом - попувати. Поп своё, а чорт своё - піп з хрестом, а чорт з хвостом; ти його хрести, а він кричить - пусти; ти йому - образи, а він тобі - луб'я.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОП


матиме такий вигляд: Що таке ПОП