Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О [П]
ПОНАПРОКАЗИТЬ
понапроказничать
1) (нашалить) надуріти;
2) (натворить) наброїти, накоїти, нашкодити. Срв. Напроказничать.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОНАПРОКАЗИТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ПОНАПРОКАЗИТЬ