ПОМИМО
нар. (кроме) опріч, окрім кого, чого; (обойдя, миновав) по-за ким, по-за чим, (по)- минаючи, поминувши кого, що, (редко) мимо кого (Куліш). [У нас, опріч такої загальної ваги, письменство ще й спеціяльні завдання має (Єфр.). Але й по-за цими методологічними міркуваннями не можу брати фактів письменства з самого естетичного погляду (Єфр.)]. Помимо воли (невольно) - нехотячи, проти волі чиєї. Он сделал это -мо меня - він це зробив без мене, без мого відома.