Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПОМЁТЫВАТЬ
пометать
1) кидати (потроху, часом), покидати, метати, пометати; срв. Побрасывать, Побросать. [Дрібні листи написала та й на воду пометала. Покидай за мене землю];
2) (петли) обкидати, обкидати, (о мн.) пообкидати (петлі); срв. Метать. Помётанный - покиданий, пометаний; обкиданий. -ться - кидатися, покидатися. [Усі з ляку покидались, хто куди влучив (угодил)].
пометать
1) кидати (потроху, часом), покидати, метати, пометати; срв. Побрасывать, Побросать. [Дрібні листи написала та й на воду пометала. Покидай за мене землю];
2) (петли) обкидати, обкидати, (о мн.) пообкидати (петлі); срв. Метать. Помётанный - покиданий, пометаний; обкиданий. -ться - кидатися, покидатися. [Усі з ляку покидались, хто куди влучив (угодил)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПОМЁТЫВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ПОМЁТЫВАТЬ
матиме такий вигляд: ПОМЁТЫВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ПОМЁТЫВАТЬ