Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПОЛА
1) см. Половина (в сложении - не склон.) пів. Полабеды, полагоря - півбіди, півгоря;
2) (в одежде, палатке) пола. [Собака вхопив зубами за полу: Відгорнув полу в наметі]. -ла свёрнутая - запіл, припіл (-полу), запілля, припілля. [У заполі приніс. Несе щось у приполі. Яблук у запілля понабирали]. Продавать из-под -лы - з-під поли продавати. Из -лы в -лу передать - з-під поли віддати. Удариться (биться) об полы - вдаритися (битися) в поли. Продал лошадь и передал из -лы в -лу - продав коня й передав з рук у руки (з поли в полу). -ла об -лу - пола в полу. От беды хоть -лу отрежь да уйди - від напасти хоч поли вріж, а втікай. -лы коротает, а плечи латает - поли врізує, а плечі латає. -лы шёлком подбиты, а закромы пусты - на нозі сап'ян рипить, а в борщі трясця кипить. -ла у стола - крило. [Стіл з крилами. Спусти крило в столі].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОЛА


матиме такий вигляд: Що таке ПОЛА