Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПОКОС
I. 1) (место) сіножать (-ти); (заливной) лука;
2) (время -са) косовиця;
3) (скошенная полоса, ряд) покіс (-осу), ручка, (гал.) поліг (-огу). [Пройшов ручку на вівсі. Дзвенить коса, покіс лягає (Грінч.). Овес не пов'язаний у покосах лежить]. Кончать полосу -са - доходити ручки.
II. Покос - косина, косинець (-нця), перекіс (-косу).
I. 1) (место) сіножать (-ти); (заливной) лука;
2) (время -са) косовиця;
3) (скошенная полоса, ряд) покіс (-осу), ручка, (гал.) поліг (-огу). [Пройшов ручку на вівсі. Дзвенить коса, покіс лягає (Грінч.). Овес не пов'язаний у покосах лежить]. Кончать полосу -са - доходити ручки.
II. Покос - косина, косинець (-нця), перекіс (-косу).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПОКОС
матиме такий вигляд: Що таке ПОКОС
матиме такий вигляд: ПОКОС
матиме такий вигляд: Що таке ПОКОС