ПОКОРНЫЙ
покірний, покірливий, супокірний, упокорений, похилий. [З покірним, нерозумним виглядом вона слухала всього, що їй велено (Грінч.). Хлопець покірливий, слова наперекір не скаже. Смирна, несмілива, супокірна (Ор. Левиц.). Перед панами мала упокорений вигляд (Л. Укр.). Немає віри на кращі дні в похилого раба (Грінч.)]. Быть -ным кому - коритися кому и перед ким; хилитися під кого; бути покірником чиїм, кому. Ваш -ный слуга - ваш слуга покірний. Нет, слуга -ный! На это я не соглашусь. - Ні, даруйте! на це а не піду (не пристану). Покорнейший - найпокірніший; найпокірливіший. Ваш -ший слуга - ваш слуга найпокірніший.