Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПОКОР
1) (укор, укоризна) докір (-кору);
2) (из'ян, худая слава) ґандж (-жу и -жи), погана слава. Конь с -ром - кінь з ґанжею;
3) см. Покорность.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОКОР


матиме такий вигляд: Що таке ПОКОР