ПОКОНЧИТЬ
(работу, дело) скінчити, викінчити, покінчи[а]ти, доробити що, обробитися з чим. [Ми вже зовсім обробилися на полі]. Это дело -чено - цю справу скінчено; цій справі доведено кінця (зроблено кінець). -чить многое - покінчати, покінчити, подоробляти, подороблювати. [Покінчали (подоробляли) все, що розпочали]. -чить с чем - упоратися з чим, відбути що. -чить на чём - скінчити, погодитися на чому. Со всеми делами -чили - з усіма справами впоралися. -чили с сенокосом - відбули косовицю. С этим у меня -чено - з цим у мене скінчено. -чить с кем дело - скінчити з ким справу. -чить счёты с кем - поквитуватися з ким. Все наши счёты -чены - всі наші рахунки поквитовано. -чить с кем (убить кого) - зробити кінець кому. -чить жизнь самоубийством - заподіяти собі смерть; кінець собі зробити. -чить ссору миром - перевести сварку на мир. Поконченный - скінчений, покінчений, дороблений, упораний.