Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПОКОЛОТЬ
1) (острием копья, иглы и и т. п.) поколоти, поштрикати, пошпигати. [Поколола пальці голкою]. -лоть на смерть многих - поколоти, позаколювати. В боку -лоло немного да и прошло - у бік пошпигало трохи та й минулося;
2) (расколоть дрова) поколоти; (лучину) поскипати; (лёд, сахар) побити, подрібнити. Поколотый - поколотий, поколений, поштриканий; поскипаний; побитий, подрібнений.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОКОЛОТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ПОКОЛОТЬ