Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПОКАРАТЬ
покарати, скарати, накарати, укарати кого. [Покарала мене свята п'ятінка. Як її не любитиму, то й бог мене скарає (Мирн.). Накарав міх, то й торби страшно]. -рала меня судьба таким мужем - на[по]карала мене доля таким чоловіком. -рай меня бог - скарай мене, боже. Срв. Наказывать.
покарати, скарати, накарати, укарати кого. [Покарала мене свята п'ятінка. Як її не любитиму, то й бог мене скарає (Мирн.). Накарав міх, то й торби страшно]. -рала меня судьба таким мужем - на[по]карала мене доля таким чоловіком. -рай меня бог - скарай мене, боже. Срв. Наказывать.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПОКАРАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ПОКАРАТЬ
матиме такий вигляд: ПОКАРАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ПОКАРАТЬ