ПОДХВАТЫВАТЬ
подхватить підхоплювати, підхопити, (о мн.) попідхоплювати. [І вихор їх серед ночи підхопить (Куліш). Підхопила собі двацятилітнього молодця (Мирн.). Жива уява (воображение) підхоплювала кожне слово (Франко). «Весело!» - підхопив другий (Крим.). Хтось стиха завів пісню, до нього пристав ще один голос, а за хвилину підхопило решта (Коцюб.)]. -тить что-л. на лету - підхопити щось на ле[ьо]ту, у леті; (о слове) вихопити слово з рота кому, в кого. -тить кого-л. под руки - підхопити (вхопити) кого по-під руки. Подхваченный - підхоплений.