Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О [П]
ПОДКОВЫВАТЬ
подковать
1) кувати, гал. кути, підковувати, підкувати. [Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає];
2) убирати, убрати в шори, дурити, одурити, (мн.) подурити, поодурювати. Подкованный - кований, підкований, підкутий, (о мн.) покований, попідковуваний. [Ой стукнули ковані коні на дворі].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОДКОВЫВАТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ПОДКОВЫВАТЬ