Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПОДВЛАСТНЫЙ
підвладний; (подчинённый) підлеглий, підданий, (весь во власти кого-л.) підневолений; (наход. в распоряжении) підручний. [Він вільна людина, нікому не підвладний. Я не раба віддана (Куліш). І на тебе самого й на підневолених твоїх (Св. Письмо). Зевес не то потурає, а ще й допомагає своїм підручним (Єфр.)].
підвладний; (подчинённый) підлеглий, підданий, (весь во власти кого-л.) підневолений; (наход. в распоряжении) підручний. [Він вільна людина, нікому не підвладний. Я не раба віддана (Куліш). І на тебе самого й на підневолених твоїх (Св. Письмо). Зевес не то потурає, а ще й допомагає своїм підручним (Єфр.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПОДВЛАСТНЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке ПОДВЛАСТНЫЙ
матиме такий вигляд: ПОДВЛАСТНЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке ПОДВЛАСТНЫЙ