Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О [П]
ПОГОНЩИК
1) погонич, поганяйло. [Плугатарі й погоничі кричали (Неч.-Лев.)];
2) (посланный в погоню) погонець (-нця). [Біглому одна дорога, а погонцеві десять (Фр. Пр.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОГОНЩИК


матиме такий вигляд: Що таке ПОГОНЩИК