ПОГНАТЬ
погнати (б. вр. пожену, -женеш…), погонити (б. вр. погоню, -гониш…) кого, (вульг.) попудити, поперти кого, що. [Полон забрали, далі погнали (Чуб.). Поженуть вас на війну (Стор.). Ані стій, ані погони]. -гнать стадо на пастбище, в поле - погнати череду на пашу (на пастовень), на поле. Ямщик -гнал лошадей во всю прыть - візник погнав коні що духу (на всю витягу). Мы разбили и -гнали неприятеля - ми розбили і погнали ворога.