Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПОВОДОК
I. повідець (-дця). [Сліпих (темних) за повідець водить].
II. повідь (-води), повінь (-ени) з дощу. См. Паводь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОВОДОК


матиме такий вигляд: Що таке ПОВОДОК