Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПОВАЛ
1) (действ.) повалення;
2) см. Буревал 2;
3) см. Мор, Падёж. Повалом (внезапно) - раптом, нагло. -лом, повалком (вповалку) спать, лежать - покотом, впокіть, лоском спати, лежати. [Полягали спати всі покотом. Вилягло жито - так усе лоском і лежить]. Дети -лом лежат (все больны) - діти покотом лежать. Разбить неприятеля наповал - розбити ворога впень, до ноги. Убить наповал кого - на смерть убити (забити) кого.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОВАЛ


матиме такий вигляд: Що таке ПОВАЛ