ПОВАЖИВАТЬСЯ
I. см. Водиться 1.
II. повадиться
1) унаджуватися, унадитися, понаджуватися, понадитися, занадитися, принаджуватися, принадитися, уласитися, (о многих) повнаджуватися до кого, до чого, в що. [Унадився-ж наш Василь до старого Наума що-день (Кв.). Дітей тільки раз- два помани, то так і понадяться, разів десять на день біжать сюди. Принадився вовк до овець. Чогось ті собаки занадилися до нашого подвір'я];
2) (привыкать) звикати, звик(ну)ти до кого, до чого, спонаджуватися, спонадитися, розпонаджуватися, розпонадитися на що, навикати, навикнути до чого. [Як спонадиться красти, то не одзвичаїш (Крим.). Злодії змалечку навикають красти]. Повадился кувшин по воду ходить, там ему и голову сложить - доти глек воду носить, доки вухо ввірветься; до часу збанок воду носить.