Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПОВАДКА
1) повада, унада, налога, звичка. Срв. Привычка. [Віддячують тут добре за цюю поваду (Квітка). У нього налога пити горілку];
2) см. Поблажка, Потачка. Жене -дки не давай - жінці не потурай (не попускай).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОВАДКА


матиме такий вигляд: Що таке ПОВАДКА