Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПОБЛЁКНУТЬ
поблякнути, зблякнути (диал. зблякувати), полиняти, злиняти, пополовіти, споловіти, вицвісти; (увянуть) зів'янути, змарніти, помарніти. [Від суші й пилу все поблякло. Чи ти нездужаєш, - якось ніби збляк на виду (М. Вовч.). Полиняла стрічка, брови полиняють (Шевч.). Чорні брови не злиняють. Марнів, хирів, вицвів на виду, як віск (М. Левиц.)]. Срв. Поблёклый.
поблякнути, зблякнути (диал. зблякувати), полиняти, злиняти, пополовіти, споловіти, вицвісти; (увянуть) зів'янути, змарніти, помарніти. [Від суші й пилу все поблякло. Чи ти нездужаєш, - якось ніби збляк на виду (М. Вовч.). Полиняла стрічка, брови полиняють (Шевч.). Чорні брови не злиняють. Марнів, хирів, вицвів на виду, як віск (М. Левиц.)]. Срв. Поблёклый.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПОБЛЁКНУТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ПОБЛЁКНУТЬ
матиме такий вигляд: ПОБЛЁКНУТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ПОБЛЁКНУТЬ