Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПЛОЩАДЬ
1) (общественная в городе, в деревне) майдан, плац (зап. пляц). [Постояла серед Софійського майдану (Неч.-Лев.). Досі пам'ятаю, як бачу, ту улицю широку і той плац великий (М. Вовч.). По самій середині містечка чотирогранястий плац, де ярмарок стає (Свидн.)]. -щадь торговая - місто, торговиця, торг. [Сей пляц зветься торговиця і ділиться на кінську торговицю і на волову торговицю (Свидн.)]; 2 (плоскость, ровное место) площа, площина. [Земля здається рівною площиною (Ном.)]. -щадь, ограниченная окружностью - коло, круг, круговина. [Просторе коло перед ґанком цілком заросло бузком та шипшиною (Ор. Лев.)];
3) геом. - площа. [Площа трикутника]. -щадь посевная - площа засівна. -щадь засеянной земли - площа засіяної землі.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПЛОЩАДЬ


матиме такий вигляд: Що таке ПЛОЩАДЬ