Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПЛЕМЯННИК
племе[і]нник, ум. плем'я (мн. плем'ята), племе[і]нничок, небі[о]ж, ум. небожик, небожа (-ати), небожатко, небожаточко (мн. небожата), синовець (-вця), (по брату) братан(ич), братанець (-нця), братунок, (по сестре) сестринич, сестри[і]нець (-нця), сестрич, сестрінок (-нка). Двоюродный -нник - племінник небіж у-других.
племе[і]нник, ум. плем'я (мн. плем'ята), племе[і]нничок, небі[о]ж, ум. небожик, небожа (-ати), небожатко, небожаточко (мн. небожата), синовець (-вця), (по брату) братан(ич), братанець (-нця), братунок, (по сестре) сестринич, сестри[і]нець (-нця), сестрич, сестрінок (-нка). Двоюродный -нник - племінник небіж у-других.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПЛЕМЯННИК
матиме такий вигляд: Що таке ПЛЕМЯННИК
матиме такий вигляд: ПЛЕМЯННИК
матиме такий вигляд: Що таке ПЛЕМЯННИК