Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПЕТЛЯ
1) петля (ум. петелька), (затяжная) зашморг (-гу), ключка. [Час-би давно їх або зашморгом на осику, або з печиною в ополонку (Кониськ.). Виймаю ремінь і роблю зашморг (Коцюб.)]. Завязать -лёй, в -лю что-л. - зав'язати що зашморгом (навключки), запетлювати що. [Зав'яжи навключки, а то потім і зубами не розвяжеш, як затягнеться]. Надеть -лю на себя (себе на шею), на кого (переносно) - запетлювати себе, кого. [Той себе запетлює, а той дочку рідну (Мирн.)];
2) (в сети, в вязанье) вічко и очко (редко око);
3) (обмётанный прорез в одежде) петелька, застіжка, (мочка или проволочная дужка) бабка, гапка;
4) (оконная, дверная) завіса, ум. завіска;
5) охот. - клюка, ключка. Метать -ли (о зайце) - ключкувати, клюки робити.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПЕТЛЯ


матиме такий вигляд: Що таке ПЕТЛЯ