ПЕРЕМЕЖАТЬ
перемежить
1) (во времени: допускать промежутки) перегоджати, перегодити. Дождь -межил, да опять пошёл - дощ перегодив, та й пішов (пустивсь) знову;
2) (в пространстве и материи) перемежати, перемежити. [Насіяла квіток, гвоздики з чорнобривцями перемеживши (М. Вовч.)]; перещеплювати, перещепити. [Так, бач, як це урочище перещеплювало наші землі, то й того козака, що тутечки сидів зимовиком, Перещепою прозвали (Стор.)].