ОЧЁРКИВАТЬ
очертить (очёркать, очертать), очеркнуть обче[і]ркувати, обчеркати, обчеркнути, о(б)креслювати, о(б)кресляти, о(б)креслити, обводити, обвести, об[за]рисовувати, об[за]рисувати, (о мног.) пообчеркувати, пообкреслювати, пообводити. [Обчеркни себе округи там, де станеш. Його чобіт обчіркує на повітрі ніби дугу (Неч.- Лев.)]. -тить циркулем - обцирк(у)лювати, вицирк(у)лювати, (несов.) об[ви]циркльовувати. - тя голову - очайдушно, осліп, наосліп. [Він без пам'яти мчиться наосліп]. Пуститься -тя голову - пуститися на одчай душі, на одчай божий. Очерченный - обчеркнутий, обчеркнений, о(б)креслений, обрисований, зарисований, обведений, викроєний. [Очеркнене коло. Різко викроєні губи. Ніжно обведене легеньке підборіддя].