Російсько-український словник (Українська академія наук)
ОТЧИЧ
стар. син і спадкоємець по батькові; власник батьківщини.
стар. син і спадкоємець по батькові; власник батьківщини.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ОТЧИЧ
матиме такий вигляд: Що таке ОТЧИЧ
матиме такий вигляд: ОТЧИЧ
матиме такий вигляд: Що таке ОТЧИЧ