Російсько-український словник (Українська академія наук)
ОТЧИТЫВАТЬ
отчитать
1) відчитувати, відчитати, вичитувати, вичитати, кінчати, скінчити читання, переставати, перестати читати. [І я своє вже все вичитав]. -тать урок (заданное) - вирецетувати. [Так йому вирецетував, аж спасибі сказав (Свидн.)];
2) кому, кого (делать выговор) - вичитувати, вичитати кому, (описат.) читати, прочитати (вичитувати, вичитати) молитву кому. [Батько вичитав їй за попсовану книгу. Добру молитву прочитали їй за брехні]. Его хорошо -ли - добре йому вичитали, йому добру молитву прочитали;
3) кого (больного, бесноватого) - відчитувати, відчитати (хорого, біснуватого).
отчитать
1) відчитувати, відчитати, вичитувати, вичитати, кінчати, скінчити читання, переставати, перестати читати. [І я своє вже все вичитав]. -тать урок (заданное) - вирецетувати. [Так йому вирецетував, аж спасибі сказав (Свидн.)];
2) кому, кого (делать выговор) - вичитувати, вичитати кому, (описат.) читати, прочитати (вичитувати, вичитати) молитву кому. [Батько вичитав їй за попсовану книгу. Добру молитву прочитали їй за брехні]. Его хорошо -ли - добре йому вичитали, йому добру молитву прочитали;
3) кого (больного, бесноватого) - відчитувати, відчитати (хорого, біснуватого).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ОТЧИТЫВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ОТЧИТЫВАТЬ
матиме такий вигляд: ОТЧИТЫВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ОТЧИТЫВАТЬ