ОТЧАЯННЫЙ
1) (полный отчаяния) розпачливий, розпучливий. -ный крик, плач - розпа[у ]чливий, несамовитий, шалений, навісний (крик, плач). [Чи тільки в казці лебідь умирає не з криком навісним, а з любим співом? (Л. Укр.)]. -но - розпа[у]чливо; шалено, несамовито;
2) (о человеке: кому всё нипочём) о(д)чайдушний, запеклий, навісноголовий, шалений, неприторенний, забісований. -ная голова, башка - шибай-голова, очайдуха (общ. р.), одчаюга (общ. р.);
3) (крайний и опасный) о(д)чайдушний. -ный поступок, -ная храбрость - очайдушний учинок, очайдушна хоробрість. Употребить последнее -ное средство (прибегнуть к…) - вжити останнього очайдушного засобу, способу, на одчай душі (на одчай божий) пуститися (піти). -ное (безнадёжное) дело, положение - безнадійна справа, безнадійне становище. Очутиться в -ном положении - опинитися в безнадійному становищі. Отчаянно - о(д)чайдушно, запекло, шалено, несамовито, безнадійно. Сражаться -но - битися шалено (очайдушно, несамовито). Защищаться -но - боронитися шалено (очайдушно). Она больна -но - вона хора безнадійно.