Російсько-український словник (Українська академія наук)
ОТУЧАТЬ
отучить
1) (кончить учение) кінчати, (с)кінчити науку;
2) (отвадить от чего) відучувати, відучати, відучити, відзвичаювати, відзвичаїти, відваджувати, відвадити, відвичити кого від чого, (о мног.) повідучувати, повідучати, повідзвичаювати, повідваджувати. Срв. Отваживать. Отучённый - відучений, відзвичаєний, відвичений від чого.
отучить
1) (кончить учение) кінчати, (с)кінчити науку;
2) (отвадить от чего) відучувати, відучати, відучити, відзвичаювати, відзвичаїти, відваджувати, відвадити, відвичити кого від чого, (о мног.) повідучувати, повідучати, повідзвичаювати, повідваджувати. Срв. Отваживать. Отучённый - відучений, відзвичаєний, відвичений від чого.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ОТУЧАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ОТУЧАТЬ
матиме такий вигляд: ОТУЧАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ОТУЧАТЬ