ОТТЯГИВАТЬ
и Оттягать оттянуть
1) что, кого от чего - відтягувати, відтягати, відтягнути, відтягти, відволікати, відволокти що, кого від чого, від кого, (о мног.) повідтягувати, повідтягати, повідволікати; (вниз своею тяжестью) отягати, отяг(ну)ти, (о мног.) поотягати. [Червінці аж кешеню мені отягнули];
2) (растягивать) ви[роз]тягувати, ви[роз]тягати, витягнути, розтягнути що;
3) -вать время, дело - відтягувати, відтягати, відтягнути, відтягти, відволікати, відволокти, зволікати, зволокти, дляти, задляти час, справу, уводити час. Не -гивай этого спешного дела - не відтягуй цієї негайної справи, не отягайся (не зволікай) з цією негайного справою. -вать (медлить с чем) - зволікати з чим. [Зволікати ніколи з ратунком - медлить некогда с спасением (Л. Укр.)];
4) -вать, -гать и (иногда) -нуть что у кого (отнимать) - відтягувати, відтягати, відтяг(ну)ти, (судом) відсуджувати, відсудити, (тяжбой) випозивати. Оттянутый -
1) відтягнений, відтягнутий, відволочений;
2) витягнений, витягнутий, розтягнений, розтягнутий;
3) відтягнений, відтягнутий, зволочений, (о времени) уведений. Оттяганный - відтяганий, відсуджений, випозиваний.